лажа

ла́жа

-и, ж., жарг.

Обман, підробка; дурниця.

Значення в інших словниках

1. лажа — ла́жа іменник жіночого роду невдача; каверза; щось неприємне жарг.  Орфографічний словник української мови
2. лажа — ЛА́ЖА, и, ж., жарг. 1. Брехня, вигадка, нісенітниця, щось неймовірне, неприємне. Він ще кілька хвилин несе повну лажу з нахабним переконанням, що йому за той жахливий вчинок у парку нічого не буде (А.  Словник української мови у 20 томах
3. лажа — І, ж. 1. Щось погано зроблене. Девіда втомила боротьба з паскудним матеріалом, і, аби вчергове не зняти відверту «лажу», він вирішив дістати пристойний сценарій (Єва).  Словник сучасного українського сленгу
4. лажа — (-і) ж.; несхвальн. 1. крим. Брехня, вигадка. БСРЖ, 306; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 496.  Словник жарґонної лексики української мови