лакомитися —
ЛА́КОМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. ла́комляться; недок., розм. 1. чим і без дод. Те саме, що ла́сува́ти. Ведмідь .. оглядає, де кращий вулій, солодший мед; от впав йому такий в око, зараз лапу патлату туди, видира й лакомиться (Марко Вовчок)...
Словник української мови у 20 томах
лакомитися —
I. ЛА́СИТИСЯ розм. (заздро дивитися на кого-, що-небудь, жагуче прагнути заволодіти кимось, чимось), ЛА́КОМИТИСЯ розм. Не буду ласитись на твого півника, хай ще росте (М. Стельмах); Не з такого я роду, щоб мала на чуже лакомитися! (І. Франко).
Словник синонімів української мови
лакомитися —
ЛА́КОМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. ла́комляться; недок., розм. 1. без додатка і чим. Те саме, що ласува́ти. Ведмідь.. оглядає, де кращий вулій, солодший мед; от впав йому такий в око, зараз лапу патлату туди, видира й лакомиться (Вовчок, І, 1955, 383).
Словник української мови в 11 томах
лакомитися —
Лако́митися, -млюся, -мишся гл. Жадничать, соблазняться чѣмъ. Не лакомся, Грицю, на дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й воріжка не порадить. Ном. № 10805.
Словник української мови Грінченка