лель

-я, ч., міф.

Язичницьке божество шлюбу та кохання.

Значення в інших словниках

1. Лель — Ю, ч. Бог любові, син Лади. З'являється весною і разом зі своїм братом Полелем живе у лісах. Лелю, Лелю — під кригою — земного серця стук. (П-1:132).  Словник поетичної мови Василя Стуса