ливар

лива́р

-я, ч.

Те саме, що ливарник.

Значення в інших словниках

1. ливар — лива́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ливар — Я, ч. Робітник, який відливає металеві вироби. Загусає далеч вечорова, граціозні ливарі мовчать. Спить долина, зморена діброва, а над ставом лебеді ячать. (П-2:207).  Словник поетичної мови Василя Стуса
3. ливар — ЛИВА́Р, я́, ч. Те саме, що лива́рник. Батько вуйка Андрія був ливар. Він міг, не дивлячись на полум'я, а тільки слухаючи гудіння в конверторі, варити сталь (А. Турчинська).  Словник української мови у 20 томах
4. ливар — ЛИВА́РНИК (робітник, який відливає металеві вироби), ЛИВА́Р, ЗАЛІЗНЯ́К заст., ГАМА́РНИК діал., заст. — Я ливарник! — А я пекар! — Я шахтар! — Я ланкова — Вчитель я! — Бібліотекар! — всіх нас творчість огріва (П. Тичина); Батько вуйка Андрія був ливар (А.  Словник синонімів української мови
5. ливар — Лива́р, -ря́, -ре́ві; -варі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ливар — ЛИВА́Р, я́, ч. Те саме, що лива́рник. Батько вуйка Андрія був ливар. Він міг, не дивлячись на полум’я, а тільки слухаючи гудіння в конверторі, варити сталь (Турч., Зорі.., 1950, 92).  Словник української мови в 11 томах