Великий тлумачний словник сучасної мови

литовці

лито́вці

-ів, мн. (одн. литовець, -вця, ч.; литовка, -и, ж.).

Народ, що становить основне населення Литви.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. литовці — ЛИТОВЦІ – ЛИТВИНИ Литовці, -ів, мн. (одн. литовець, -вця). Народ, що становить основне населення Литви. Литвини, -ів, мн. (одн. литвин, -а). 1. заст. Те саме, що литовці. 2. Жителі Полісся, поліщуки; білоруси.  Літературне слововживання
  2. литовці — ЛИТО́ВЦІ, ів, мн. (одн. лито́вець, вця, ч.; лито́вка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Литви. Литовці не гнітили українців національно, а навпаки, самі переймали українські звичаї, мову й письменство (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. литовці — ЛИТО́ВЦІ, ів, мн. (одн. лито́вець, вця, ч.; лито́вка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Литовської РСР. І виходили промовці й розкривали творчі плани — і поляки й росіяни, українці і литовці (Тич., II, 1957, 239).  Словник української мови в 11 томах