лицемірно

лицемі́рно

присл.

Удавано сердечно, доброзичливо; нещиро.

Значення в інших словниках

1. лицемірно — лицемі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. лицемірно — ЛИЦЕМІ́РНО, присл. Удавано сердечно, доброзичливо; нещиро. Вона, наприклад, уважає, що Олександра Михайлівна грабує її. І не лицемірно вважає, в тому то й біда, що ні, а щиро, всею істотою переконана в цьому... (В.  Словник української мови у 20 томах
3. лицемірно — ЛИЦЕМІ́РНО, присл. Удавано сердечно, доброзичливо; нещиро. Він глянув на Нелю, і його очі спалахнули наче від магнію, але тут же сховались за лицемірно опущеними повіками (Вільде, Сестри.., 1958, 429).  Словник української мови в 11 томах
4. лицемірно — Лицемірно нар. Лицемѣрно.  Словник української мови Грінченка