личаковий

личако́вий

-а, -е.

Прикм. до личак 1).

|| Який ходить у личаках.

Значення в інших словниках

1. личаковий — личако́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. личаковий — ЛИЧАКО́ВИЙ, а, е. Зробл. з лика. Іще ж із того були вони знаті, що не важились ходити у кармазинах: ходили тоді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено або в горохвяний цвіт; убогії носили личакову одежу (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. личаковий — ЛИЧАКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до лича́к 1; // Який ходить у личаках. *Образно. — Стара, темна, личакова Росія померла й не воскресне. Такий закон природи (Довж., Зач. Десна, 1957, 231).  Словник української мови в 11 томах
4. личаковий — Личако́вий, -а, -е Мочальный, лыковый. Убогі носили личакову одежу. К. ЧР. 64. Скидають личакову драну свиту. К. ЧР. 70.  Словник української мови Грінченка