личний — Великий тлумачний словник сучасної мови

личний — Ли́чний. Особистий, приватний. Ніякий щирий заступник справи народної не буде панькати ся там, де може жадати, хоч правда й те, що “з мотикою на сонце ” пускає ся хиба той, кому “й море по коліна”. Українська літературна мова на Буковині
личний — див. персональний моск. особистий Словник чужослів Павло Штепа
личний — Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він! Зміев. у. Словник української мови Грінченка