лоб
лоба, ч.
1》 Верхня надочна частина обличчя людини або морди тварини.
|| перен., розм. Про голову людини.
Олімпійський лоб мед. — лоб, в якого внаслідок утворення остеофітів, збільшені лобні горби; ознака рахіту.
Полірований лоб мед. — лоб, шкіра якого не може довільно бути зморщена; ознака прогресуючої міопатії.
|| чого і без додатка, перен. Передня частина чого-небудь.
2》 перен., вульг. Про хлопця, підлітка, парубка; лобуряка.
|| заст. Той, кого забрили в солдати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови