лукавий

лука́вий

-а, -е.

1》 Здатний на різні хитрощі або жарти.

|| Власт. людині з такою вдачею.

|| Сповнений добродушних хитрощів; грайливий (про очі, погляд і т. ін.).

2》 Здатний на нещирість, брехню; єхидний.

|| Який таїть у собі нещирість, брехню, єхидність.

3》 Який має злі, ворожі наміри; підступний.

|| Який є результатом підступності.

4》 заст. Грішний, нечестивий.

|| Уживається як лайливе слово.

|| у знач. ім. лукавий, -вого, ч. Біс, диявол.

Від лукавого — про те, що суперечить певним канонам, нормам і т. ін.

Значення в інших словниках

1. лукавий — (який виявляє нещирість) облудний, лицемірний, підлотний, підлий, фальшивий, (прикриває злі наміри) підступний, непевний.  Словник синонімів Полюги
2. лукавий — лука́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. лукавий — Хитрий, нещирий, єхидний, с. підступний, криводушний, зрадливий; (- очі) грайливий; (- помисли) гріховний, грішний, нечестивий.  Словник синонімів Караванського
4. лукавий — див. брехливий; хитрий; чорт  Словник синонімів Вусика
5. лукавий — 1. підступний, зрадницький, брехливий, підлий, киринний, див. лицемірний 2. це див. демон  Словник чужослів Павло Штепа
6. лукавий — ЛУКА́ВИЙ, а, е. 1. Здатний на різні хитрощі або жарти. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Чи варто замислюватися, де, коли й з ким переступила закон Божий і людський лукава жінка? (Б.  Словник української мови у 20 томах
7. лукавий — Лукавий чоловік словами любить, а ділами губить. Говорить гарні слова, але творить зло. Лукавий як не мудрує, а все заплутається в свої тенета. Погана людина, яка хоче зробити комусь шкоду, заподіє її собі.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. лукавий — від лука́вого, ірон. Те, що суперечить певним нормам, канонам і т. ін.; щось не таке як прийнято, як треба. — Не люблю, як ти з книжок почнеш верзти всячину. То все від лукавого (Б.  Фразеологічний словник української мови
9. лукавий — ГРІ́ШНИЙ (який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм), НЕПРА́ВЕДНИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, ЛУКА́ВИЙ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст.; ГРІХО́ВНИЙ заст., БОГОМЕ́РЗЬКИЙ заст. (про життя, вчинок, думку й т. ін.).  Словник синонімів української мови
10. лукавий — ЛУКА́ВИЙ, а, е. 1. Здатний на різні хитрощі або жарти. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Котл.  Словник української мови в 11 томах
11. лукавий — Лукавий, -а, -е 1) Лукавый, коварный. Ном. № 2877. Бо ти не любиш злого серця, цураєшся людей лукавих. К. Псалт. 8. Як же тебе не проклинать, лукавая доле? Шевч. 413. 2) Лукавый, чортъ. Ні Богові свічка, ні лукавому дудка. Ном. № 6558. І ти, лукавий, чи ти водяний, чи ти вітровий? Чуб. І. 111.  Словник української мови Грінченка