лупнути

лу́пнути

I -ну, -неш, док., фам.

Однокр. до лупати.

II -ну, -неш, док., перех., фам.

Однокр. до лупити 4).

Значення в інших словниках

1. лупнути — лу́пнути 1 дієслово доконаного виду від: лупа́ти фам. лу́пнути 2 дієслово доконаного виду від: лупи́ти лупну́ти дієслово доконаного виду вдарити  Орфографічний словник української мови
2. лупнути — ЛУ́ПНУТИ¹, ну, неш, док., фам. Однокр. до лу́пати. І не змельне нікуди, тільки коли-не-коли віями лупне, мов згоне ненароком .. сльозину (Панас Мирний); – Та не займайте її!.. Бачите – лупнула очима та й знову заплющила. Їй, сердешній, дихати важко (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. лупнути — лу́пнути: ◊ лу́пнути цває́ра → цваєр  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. лупнути — лу́пнути очи́ма. 1. куди, на кого—що і без додатка. Глянути, зиркнути на кого-, що-небудь. Лупнеш очима вгору — над тобою, між темним гіллям… висять спілі груші (Сл.  Фразеологічний словник української мови
5. лупнути — ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!...  Словник синонімів української мови
6. лупнути — ЛУ́ПНУТИ¹, ну, неш, док., фам. Однокр. до лу́пати. І не змельне нікуди, тільки коли-не-коли віями лупне, мов згоне ненароком.. сльозину (Мирний, III, 1954, 316); Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
7. лупнути — Лупнути см. лупати.  Словник української мови Грінченка