лускач —
ЛУСКА́Ч, а́, ч. Щипці для розлуплювання горіхів. Великий візир Сулейман-паша, помітивши, як Рустем поглядом шукає лускач, щоб роздавити грецький горіх, вхопив повну жменю горіхів (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
лускач —
Луска́ч, -ча́ м. Щипчики для раздавливанія орѣховъ. Лускач на горіхи. Шух. І. 300.
Словник української мови Грінченка