лучниця

I л`учниця-і.

Жін. до лучник.

II лучн`иця-і, ж., зах.

1》 Смолисте соснове дерево.

2》 Смолоскип із такого дерева.

Значення в інших словниках

1. лучниця — Лучни́ця, -ці ж. 1) Смолистое сосновое дерево. Вх. Зн. 34. 2) Родъ факела изъ смолистаго дерева, употребляемый при багреніи рыбы. Шух. І. 223.  Словник української мови Грінченка