лучок

лучо́к

I -чка, ч.

1》 Зменш.-пестл. до лук.

2》 Частина інструмента, будовою і виглядом схожа на лук.

II -чка, ч., заст.

Смичок.

III -чка, ч., спец.

Дерев'яна основа кавалерійського сідла.

Значення в інших словниках

1. лучок — лучо́к 1 іменник чоловічого роду лук лучо́к 2 іменник чоловічого роду смичок рідко лучо́к 3 іменник чоловічого роду дерев'яна основа сідла  Орфографічний словник української мови
2. лучок — ЛУЧО́К¹, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до лук. Стоять намети як біль біленькі – А в тих наметах сидить господар, Стрілочки струже і в лучок кладе (з народної пісні); Взяв він свій лучок і пішов із села блукати по горах та межи горами (С.  Словник української мови у 20 томах
3. лучок — СМИЧО́К, СМИК, ЛУЧО́К заст. Повести смичком по струнах.  Словник синонімів української мови
4. лучок — ЛУЧО́К¹, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до лук. Взяв він свій лучок і пішов із села блукати по горах та межи горами (Вас., II, 1959, 398); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
5. лучок — Лучо́к, -чка́ м. 1) ум. отъ лук. 2) Смычекъ. Лучок живицею помазав, та й до скрипки взявся. Харьк.  Словник української мови Грінченка