любовний

любо́вний

-а, -е.

1》 Стос. до любові (у 1 знач.).

|| Власт. закоханим.

|| Змістом якого є любов.

2》 Сповнений любові (у 2 знач.).

|| рідко. Полюбовний (у 1 знач.).

3》 заст. Який викликає любов (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. любовний — любо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. любовний — з. любосний; (погляд) закоханий, ніжний, теплий; (- пригоди) романтичний, амурний; (- ставлення, до кого) сердечний, (до чого) дбайливий; Р. полюбовний.  Словник синонімів Караванського
3. любовний — ЛЮБО́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до любові (у 1 знач.). Співаючи ті прості, сердечні співанки про долю, про любов і любовні пригоди, дізнавав [Іван] дивної полегші (І. Франко); Любовні побачення його відбувались без змін двічі на тиждень призначеного часу (В.  Словник української мови у 20 томах
4. любовний — ЛЮБО́ВНИЙ (пов'язаний з почуттям кохання, закоханості), СЕРДЕ́ЧНИЙ, РОМАНТИ́ЧНИЙ, ПОЛЮБО́ВНИЙ розм., РОМАНІ́ЧНИЙ заст., АМУ́РНИЙ розм. заст.  Словник синонімів української мови
5. любовний — Любо́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. любовний — ЛЮБО́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до любові (у 1 знач.). Співаючи ті прості, сердечні співанки про долю, про любов і любовні пригоди, дізнавав [Іван] дивної полегші (Фр., III, 1950, 147); Навіть сам Архип Терентійович..  Словник української мови в 11 томах