люпин

люпи́н

-у, ч.

Трав'яниста рослина родини бобових, яку вирощують на зелене добриво, на корм худобі та як декоративну.

Значення в інших словниках

1. люпин — люпи́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. люпин — Біб вовчий  Словник чужослів Павло Штепа
3. люпин — ЛЮПИ́Н, у, ч. Трав'яниста рослина родини бобових, яку вирощують на зелене добриво, на корм худобі та як декоративну. Бур'ян спеленав колеса, кущики люпину проросли навіть на дахах (Ю. Винничук); Дивіться, як пишаються своєю красою гладіолуси, ..  Словник української мови у 20 томах
4. люпин — Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини бобових, кормова, сидеральна й декоративна, бл. 250 видів поширено в Європі, Африці, Пн. та Пд. Америці, Азії; в Україні в культуру запроваджено: л. жовтий, л. вузьколистий...  Універсальний словник-енциклопедія
5. люпин — ЛЮПИ́Н, у, ч. Трав’яниста рослина родини бобових, яку вирощують на зелене добриво, на корм худобі і як декоративну. На піщаних грунтах Полісся в міжряддя кукурудзи можна підсівати кормовий люпин (Колг. Укр., 4, 1958, 30); Дощик, лий, дощик, лий..  Словник української мови в 11 томах