ляпотіння

ляпоті́ння

-я, с.

Дія за знач. ляпотіти і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. ляпотіння — ляпоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ляпотіння — ЛЯПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ляпоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Дощ ляпотів по листю й по катразі одноманітним і докучним ляпотінням (Б. Грінченко); У нічній тиші виразно чув ляпотіння босих ніг по мостинах, зітхання, стогін... (Н. Околітенко).  Словник української мови у 20 томах
3. ляпотіння — ЛЯПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ляпоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Дощ ляпотів по листю й по катразі одноманітним і докучним ляпотінням (Гр., І, 1963, 515).  Словник української мови в 11 томах