Великий тлумачний словник сучасної мови

лініювальний

лініюва́льний

-а, -е.

Признач. для лініювання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. лініювальний — лініюва́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. лініювальний — ЛІНІЮВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для лініювання. У лініювальному цеху агрегати встановлюють із забезпеченням найнижчого рівня шуму (з навч. літ.); Лініюють папір у рулонах або в аркушах за допомогою лініювальних машин способом друкування (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. лініювальний — Лініюва́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. лініювальний — ЛІНІЮВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для лініювання.  Словник української мови в 11 томах