магістрант

магістра́нт

-а, ч.

Особа, що склала екзамени на звання магістра, але не захистила магістерської дисертації.

Значення в інших словниках

1. магістрант — магістра́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. магістрант — МАГІСТРА́НТ, а, ч. Той, хто готується захищати роботу на ступінь магістра. Доцент повинен читати лекції і керувати науковою роботою магістрантів, студентів, а в окремих випадках може керувати науковою роботою аспірантів чи здобувачів (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. магістрант — магістра́нт (лат. magistrandus, від magistro – навчаю) особа, що склала екзамени на звання магістра, але не захистила магістерської дисертації.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. магістрант — МАГІСТРА́НТ, а, ч., дорев. Той, хто готується захищати дисертацію на ступінь магістра.  Словник української мови в 11 томах