маклюра

маклю́ра

-и, ж.

Дерев'яниста рослина родини шовковицевих, із деревини якої видобувають оранжеву фарбу.

Значення в інших словниках

1. маклюра — маклю́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. маклюра — МАКЛЮ́РА, и, ж. Дерев'яниста рослина родини шовковицевих, яку використовують для виготовлення меблів, як лікувальний засіб, а з деревини видобувають жовтогарячу фарбу. Вузькою крученою вуличкою котився плід маклюри (Н.  Словник української мови у 20 томах
3. маклюра — маклю́ра рід дерев’янистих рослин родини шовковицевих. Батьківщина – Північна Америка. В СРСР вирощують як декоративні рослини. З деревини видобувають оранжеву фарбу. Від прізвища американського вченого В. Маклура.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. маклюра — МАКЛЮ́РА, и, ж. Дерев’яниста рослина родини шовковицевих, з деревини якої видобувають оранжеву фарбу. Маклюра (лжеапельсин). Надзвичайно посухостійке, невелике дерево, має дуже міцну деревину (Колг. енц.  Словник української мови в 11 томах