малопомітний

малопомі́тний

-а, -е.

1》 Такий, якого майже не видно, важко помітити.

2》 перен. Який нічим не вирізняється з-поміж інших; пересічний, звичайний.

Значення в інших словниках

1. малопомітний — малопомі́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. малопомітний — Непомітний, пересічний, звичайний, жм. сірий, сов. рядовий.  Словник синонімів Караванського
3. малопомітний — Малозауважний, малобачний  Словник чужослів Павло Штепа
4. малопомітний — МАЛОПОМІ́ТНИЙ, а, е. 1. Такий, якого майже не видно, важко помітити. Місяць, що перше висів серед ясного неба сірою, малопомітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився білим, чарівним огнем (С. Васильченко); – Слід є, але малопомітний.  Словник української мови у 20 томах
5. малопомітний — НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл.  Словник синонімів української мови
6. малопомітний — МАЛОПОМІ́ТНИЙ, а, е. 1. Такий, якого майже не видно, важко помітити. Місяць, що перше висів серед ясного неба сірою, малопомітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився білим, чарівним огнем (Вас.  Словник української мови в 11 томах