Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
манганін —
мангані́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
манганін —
МАНГАНІН – МАНГАНІТ Манганін, -у. Сплав міді, марганцю і нікелю. Пох. манганіновий. Манганіт, -у. Мінерал класу оксидів і гідрооксидів чорного, темно-бурого кольору; руда марганцю. Пох. манганітовий.
Літературне слововживання
манганін —
МАНГАНІ́Н, у, ч., мет. Сплав міді, марганцю та нікелю. Манганін через дуже низький температурний коефіцієнт опору найширше застосовують у електричних манометрах опору (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
манганін —
мангані́н (від нім. Mangan – марганець) електротехнічний сплав на основі міді з домішками марганцю та нікелю.
Словник іншомовних слів Мельничука
манганін —
МАНГАНІ́Н, у, ч., мет. Сплав міді, марганцю та нікелю. Є спеціальні сплави, в яких опір майже не змінюється при підвищенні температури; це, наприклад, .. манганін (Курс фізики, III, 1956, 75).
Словник української мови в 11 томах