маньєризм

маньєри́зм

-у, ч., спец.

Стиль у мистецтві, що відзначається манірністю, примхливістю, зловживанням певними прийомами.

Значення в інших словниках

1. маньєризм — маньєри́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. маньєризм — МАНЬЄРИ́ЗМ, у, ч. Стиль у західноєвропейському мистецтві та літературі XVI ст., що відзначається ускладненістю, напруженістю, деформацією пропорцій.  Словник української мови у 20 томах
3. маньєризм — • маньєризм (італійське manierismo, від maniéra — манера, стиль) - напрям у малярстві, скульптурі, архітектурі, музиці й літературі Західної Європи.  Українська літературна енциклопедія
4. маньєризм — маньєри́зм (італ. manierismo, букв. – примхливість, химерність, штучність) течія в образотворчому мистецтві Західної Європи 16 ст. Характерні риси – гострі колористичні дисонанси, ускладненість поз і композиції, деформація пропорцій.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. маньєризм — Стиль у європ. мистецтві, що становив перехідний період від Ренесансу до бароко; виник в Італії бл. 1520 і набув поширення в ін. країнах, переважно у XVI ст.; гол. риси: відхід від гармонії Ренесансу, експресія, часто деформація форм, віртуозність, імпозантність, декоративність.  Універсальний словник-енциклопедія
6. маньєризм — МАНЬЄРИ́ЗМ, у, ч., спец. Стиль у мистецтві, що відзначається манірністю, примхливістю, зловживанням певними прийомами.  Словник української мови в 11 томах