мартит

марти́т

-у, ч.

Мінеральна речовина, продукт перетворення магнетиту на гематит.

Значення в інших словниках

1. мартит — МАРТИ́Т, у, ч. Мінерал, утворений окисленням магнетиту. Основні рудні мінерали: магнетит, мартит, гематит, сидерит, залізисті хлорити (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. мартит — марти́т [від лат. Mars (Martis) – Марс] мінерал, гематит, утворений окисленням магнетиту.  Словник іншомовних слів Мельничука