марширувати

марширува́ти

-ую, -уєш, недок.

Іти, ходити маршем (див. марш I 1)).

|| Іти, ходити розміреним кроком, по-військовому.

|| жарт., ірон. Іти, ходити.

Значення в інших словниках

1. марширувати — марширува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. марширувати — див. іти; ходити  Словник синонімів Вусика
3. марширувати — МАРШИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Іти, ходити маршем (див. марш¹ 1). – Де ж та муштра у вас? – питаю. – На вигоні, – каже [москаль], – от як підеш сією вуличкою, то сам побачиш, де вони марширують (О.  Словник української мови у 20 томах
4. марширувати — ІТИ́ (ЙТИ) (роблячи кроки, пересуватися в просторі), ПРОСТУВА́ТИ, ПРЯМУВА́ТИ, СТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИ розм., ТО́ПАТИ розм., ТУПЦЮВА́ТИ розм., ТУ́ПЦЯТИ розм., ТУ́ПАТИ розм., ГРЯСТИ́ уроч., поет., ПОСТУПА́ТИСЯ розм., ПОСТУПА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
5. марширувати — МАРШИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Іти, ходити маршем ( див. марш¹1). — Де ж та муштра у вас? — питаю. — На вигоні, — каже [москаль], — от як підеш сією вуличкою, то сам побачиш, де вони марширують (Стор.  Словник української мови в 11 томах