Великий тлумачний словник сучасної мови

матеріалізувати

матеріалізува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

Втілювати що-небудь у матеріальній, конкретній формі; уречевлювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. матеріалізувати — матеріалізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. матеріалізувати — МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Втілювати що-небудь у матеріальній, конкретній формі; уречевлювати. Недосить займатися вихвалянням, а треба знати справу, матеріалізувати знання в справжньому конкретному і реальному ділі (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. матеріалізувати — УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ (втілювати у чомусь матеріальному), МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, УПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ), ПЕРЕТВО́РЮВАТИ. — Док.: уречеви́ти, матеріалізува́ти, упредме́тнити, вті́лити (уті́лити), перетворити.  Словник синонімів української мови
  4. матеріалізувати — МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Втілювати що-небудь у матеріальній, конкретній формі; уречевлювати. Недосить займатися вихвалянням, а треба знати справу, матеріалізувати знання в справжньому конкретному і реальному ділі (Довж., III, 1960, 186).  Словник української мови в 11 томах