Великий тлумачний словник сучасної мови

махайрод

махайро́д

-а, ч.

Рід вимерлих ссавців родини котячих; шаблезубий тигр.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. махайрод — махайро́д (від грец. μαχαίρα – меч, шабля і οδούς – зуб) вимерлий рід хижих ссавців родини котячих. У М. були дуже великі ікла верхньої щелепи. Жили протягом нео~ гену. Інша назва – шаблезубий тигр.  Словник іншомовних слів Мельничука