Значення в інших словниках
-
мачок —
мачо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
мачок —
МАЧО́К, чку́, ч. Зменш.-пестл. до мак. Вибігла [Лисичка] на поле, сіла, виїла мачок із пиріжка (з казки); Порозцвітали гарно квіти: Нагідочки, красолі і мачок (Л. Глібов); Клониться бабі впояс щебетливе колосся – не так тої пшенички, що блаватів, мачків, ромену (І. Керницький).
Словник української мови у 20 томах
-
мачок —
ма́чок карт. вид гри (ст) ◊ ма́чку засвіти́ти → засвітити
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
мачок —
(-чка) ч.; нарк. Маківка. <...> а багатьох моїх однокласників немає через раннє вживання "мачків" <...> (Книжник, 2001, № 22).
Словник жарґонної лексики української мови
-
мачок —
Мачо́к, -чку́; мачки́, -чкі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мачок —
МАЧО́К, чку́, ч. Зменш.-пестл. до мак. Порозцвітали гарно квіти: Нагідочки, красолі і мачок (Гл., Вибр., 1951, 129); Вибігла [Лисичка] на поле, сіла, виїла мачок із пиріжка (Укр.. казки, 1951, 27).
Словник української мови в 11 томах
-
мачок —
Мачо́к, -чку м. 1) ум. отъ мак. 2) раст. Papaver Rholas. ЗЮЗО. І. 130. 3) мн. мачки. Вѣнокъ изъ цвѣтовъ мака. Вбірається в мачки, в добре намисто, в стрічки. Г. Барв. 205.
Словник української мови Грінченка