мегарон

мегаро́н

-а, ч.

Тип стародавнього грецького житла.

Значення в інших словниках

1. мегарон — МЕГАРО́Н.  Словник української мови у 20 томах
2. мегарон — Тип прямокутного однокімнатного будинку із входом у коротшій стіні, крізь колонний передпокій; поширений у Греції від середини V тис. до н.е.; з м. виводиться тип грец. святині — храму з атлантами.  Універсальний словник-енциклопедія
3. мегарон — (грец. — велика споруда) 1. Прямокутна у плані будівля з двосхилим дахом, двома приміщеннями по поздовжній осі і вхідним портиком на торці.  Архітектура і монументальне мистецтво