мейозис

мейо́зис

-у, ч., лінгв.

Троп, що полягає в навмисному применшенні інтенсивності вияву ознаки або перебігу дії, розміру та кількості предметів, значущості чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. мейозис — (від гр. meiosis — зменшення) викоpистання демiнутивних утвоpень не для зменшення, послаблення ефекту, а для пiдсилення, iнтенсифiкацiї: у кеpiвника зубки   пpоpiзались; кулачки свеpблять.  Словник стилістичних термінів
2. мейозис — МЕЙО́ЗИС.  Словник української мови у 20 томах