Значення в інших словниках
-
мерехтіння —
мерехті́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
мерехтіння —
МЕРЕХТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. мерехті́ти. Глянув [Бронко] на небо. Які рухливі зірки! Їхнє мерехтіння чомусь пов'язалося в його уяві з рибою в неводі (Ірина Вільде); В тьмяному мерехтінні каганця видно, що обличчя людей збуджені й радісні (В.
Словник української мови у 20 томах
-
мерехтіння —
МЕРЕХТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. мерехті́ти. Глянув [Бронко] на небо. Які рухливі зірки! Їхнє мерехтіння чомусь пов’язалося в його уяві з рибою в неводі (Вільде, Сестри..
Словник української мови в 11 томах