мертвенний

ме́ртве́нний

-а, -е.

1》 Те саме, що мертвецький 1). Мертвенна блідість.

2》 перен. Позбавлений ознак життя; застиглий, нерухомий.

|| Відірваний від життя; який гальмує поступ, розвиток чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. мертвенний — ме́ртве́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мертвенний — МЕ́РТВЕ́ННИЙ, а, е. 1. Те саме, що мертве́цький. При світлі каганця її схудле обличчя з запалими щічками здалося посинілим, мертвенним, але Явдоха була певна, що тепер дитина почне видужувати (О. Донченко); Мертвенна блідість. 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
3. мертвенний — МЕ́РТВИЙ (такий, як у мерця; який нагадує мерця); МЕРТВО́ТНИЙ, МЕ́РТВЕ́ННИЙ, МЕРТВЕ́ЦЬКИЙ, НЕЖИВИ́Й (перев. про обличчя, очі, голос тощо). Усі панни й панії, обважнілі од страху, в одну мить встали. У всіх мертві очі стали живі й пояснішали (І.  Словник синонімів української мови
4. мертвенний — МЕ́РТВЕ́ННИЙ, а, е. 1. Те саме, що мертве́цький 1. При світлі каганця її схудле обличчя з запалими щічками здалося посинілим, мертвенним, але Явдоха була певна, що тепер дитина почне видужувати (Донч., III, 1956, 7); Мертвенна блідість. 2. перен.  Словник української мови в 11 томах