метати
мета́ти
метаю, метаєш і мечу, мечеш, недок., перех.
1》 Те саме, що кидати 1).
|| Примушувати летіти з метою влучити в ціль або докинути якнайдалі.
2》 Розкидати у різних напрямках; піднімати в повітря, розносити.
|| Шарпаючи, сіпаючи, розхитувати, розгойдувати в різні боки (перев. про вітер).
3》 рідко. Згрібаючи, складати (сіно, солому тощо).
4》 також без додатка. Брати і висвічувати карти, кидаючи їх управо і вліво.
5》 мисл. Нацьковувати хортів або напускати гончих собак.
6》 Родити (про зайчиху та ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови