метеоролог

метеоро́лог

-а, ч.

Фахівець із метеорології.

Значення в інших словниках

1. метеоролог — метеоро́лог іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. метеоролог — МЕТЕОРО́ЛОГ, а, ч. Фахівець із метеорології; прогнозист (у 1 знач.). Метеорологи з допомогою особливих приладів стежать за кількістю водяної пари в повітрі (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. метеоролог — Метеоро́лог, -га; -логи, -гів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. метеоролог — МЕТЕОРО́ЛОГ, а, ч. Фахівець з метеорології. Метеорологи з допомогою особливих приладів стежать за кількістю водяної пари в повітрі (Фіз. геогр., 5, 1956, 90); Бородатий метеоролог наукової станції, оглядаючи термометр, записав до свого журналу: "Температура повітря + 1³" (Трубл., І, 1955, 246).  Словник української мови в 11 томах