мирнота

мирно́та

-и, ж., діал.

Злагода, спокій.

Значення в інших словниках

1. мирнота — МИРНО́ТА, и, ж., діал. Злагода, спокій. У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
2. мирнота — МИРНО́ТА, и, ж., діал. Злагода, спокій. У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (Н.-Лев., II, 1956, 345).  Словник української мови в 11 томах