Великий тлумачний словник сучасної мови

миропомазання

миропома́зання

-я, с.

Таїнство, метою якого є наділення людини божественною благодаттю. Ритуал миропомазання полягає у змазуванні чола, очей, вух та інших частин обличчя і тіла віруючого ароматичною олією – миром.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. миропомазання — миропома́зання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. Миропомазання — І заст. Миропомазаніє див. Таїнство Миропомазання  Словник церковно-обрядової термінології
  3. миропомазання — У Католицькій і Православній Церквах свята тайна, що удосконалює милість хрищення, утверджує у вірі; м. в Католицькій Церкві надає єпископ, у Православній Церкві священик безпосередньо після хрищення; у протестантських Церквах відповідником м. є конфірмація, що не є св. тайною.  Універсальний словник-енциклопедія