мис

-у, ч.

Частина суходолу, яка гострим кутом врізається у водний простір (море, озеро, річку і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. мис — мис іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мис — див. Земля  Словник синонімів Вусика
3. мис — МИС, у, ч. Частина суші, яка гострим кутом входить у водний простір (море, озеро, річку і т. ін.). Жовті піщані миси виступали в річку (О. Ільченко); На краю мису стоїть одинокий маяк та кілька хатинок, а внизу розбурханий океан (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. мис — Виразний виступ берегової лінії, висунутий в м. або оз.  Універсальний словник-енциклопедія
5. мис — МИС (частина суші, яка гострим кутом входить у море, озеро тощо), РІГ, КОСА́ (намивна вузька частина суші). Жовті піщані миси виступали в річку (О.  Словник синонімів української мови
6. мис — МИС, у, ч. Частина суші, яка гострим кутом входить у водний простір (море, озеро, річку і т. ін.). Жовті піщані миси виступали в річку (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 103); На вузькому мисі Крива Коса, що далеко заходить в Азовське море, розташувалося робітниче селище (Рад. Укр., 5.ІІІ 1949, 3).  Словник української мови в 11 томах
7. мис — Хребет кокошника з загостреною верхньою частиною.  Архітектура і монументальне мистецтво