млинчик

мли́нчик

-а, ч.

Зменш. до млинець.

Значення в інших словниках

1. млинчик — мли́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. млинчик — МЛИ́НЧИК, а, ч. Зменш. до млине́ць. Для млинчиків приготовляють рідке тісто (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. млинчик — МЛИ́НЧИК, а, ч. Зменш, до млине́ць. Для млинчиків приготовляють рідке тісто (Укр. страви, 1957, 266).  Словник української мови в 11 томах
4. млинчик — Млинець, -нця́ м. 1) Блинъ. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті. Ном. № 7336. Вона своїм носом чує, як на небі млинці печуть. посл. 2) Родъ вѣтряной мельнички съ двумя крыльями для отпугиванія птицъ. Шух. І. 167. ум. млинчик.  Словник української мови Грінченка