могікани

могіка́ни

-кан, мн. (одн. могікан, -а, ч.; могіканка, -и, ж.).

1》 Вимерле плем'я північноамериканських індіанців; представники цього племені.

2》 перен. Останні або найстаріші представники когось, чогось.

Значення в інших словниках

1. могікани — МОГІКА́НИ, а́н, мн. (одн. могіка́нин, а, ч.; могіка́нка, и, ж.). 1. Група індіанських племен, що жили в Північній Америці по берегах річки Гудзон. 2. перен. Останні або найстаріші представники когось, чогось.  Словник української мови у 20 томах
2. могікани — могіка́ни (англ. Mohicans, з індіан. мо-гі-конніус) 1. Група індіанських племен, що жили в Північній Америці, були в 18–19 ст. витіснені з своїх земель європейськими колонізаторами. Тепер існують лише поодинокі нащадки М. 2. Переносно – останні представники чогось, що зникає, відмирає.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. могікани — МОГІКА́НИ, ка́н, мн. (одн. могіка́н, а, ч.; могіка́нка, и, ж.). 1. Вимерле плем’я північноамериканських індійців; представники цього племені. 2. перен. Останні або найстаріші представники когось, чогось. В Сполуч.  Словник української мови в 11 томах