мозочок

мо́зочок

-чка, ч.

Відділ головного мозку хребетних тварин і людини, що розташовується у задній частині черепної коробки та бере участь у регуляції рівноваги тіла й координації рухів.

Значення в інших словниках

1. мозочок — мо́зочок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мозочок — МО́ЗОЧОК, чка, ч. Відділ головного мозку хребетних тварин і людини, що розташовується в задній частині черепної коробки і бере участь у регуляції рівноваги тіла й координації руху. Над довгастим мозком, знизу і ззаду великих півкуль, розміщується мозочок (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. мозочок — Частина гол. мозку, розміщена над довгастим мозком; координує рухи м'язів, регулює їх напруження, керує координацією рухів та рівновагою тіла.  Універсальний словник-енциклопедія
4. мозочок — Мозо́чок, -зо́чка; -зо́чки, -чків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. мозочок — МО́ЗОЧОК, чка, ч. Відділ головного мозку хребетних тварин і людини, що розташовується у задній частині черепної коробки і бере участь у регуляції рівноваги тіла й координації руху. Над довгастим мозком, знизу і ззаду великих півкуль, розміщується мозочок (Анат. і фізіол. люд., 1957, 148).  Словник української мови в 11 томах