молодцювати

молодцюва́ти

-юю, -юєш, недок.

Парубкувати, мати успіх у дівчат і жінок, підкорювати жіночу стать.

Значення в інших словниках

1. молодцювати — молодцюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. молодцювати — МОЛОДЦЮВА́ТИ.  Словник української мови у 20 томах
3. молодцювати — Молодцювати, -цюю, -єш гл. Молодечествовать.  Словник української мови Грінченка