моль

I -я, ч., фіз., хім.

У Міжнародній системі одиниць кількість речовини, що становить число Авогадро (6,022045·10²³) частинок (фотонів, електронів, протонів, атомів, йонів, радикалів, молекул, формульних одиниць, еквівалентів тощо).

II -я, ч., муз.

Мінорний.

Значення в інших словниках

1. моль — моль іменник чоловічого роду у хімії  Орфографічний словник української мови
2. моль — МОЛЬ, я, ч., фіз., хім. Скорочена назва грам-молекули. Азот і водень для синтезу аміаку змішують так, щоб на один моль азоту припадало три молі водню (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. моль — моль муз. мінор (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. моль — I [від мол(екула)] те саме, що й грам-молекула. II (від італ. molle – м’який) муз. мінорний. Див. мінор.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. моль — 1. осн. в системі СІ одиниця кількості речовини, яка містить стільки ж частинок (атомів, молекул, іонів, електронів), скільки їх є в 0,012 кг ізотопу вуглецю 12С, тобто 6,0221367 ∙ 1023 частинок (число Авогадро); 2. раніше вживаний синонім грам-молекули.  Універсальний словник-енциклопедія
6. моль — МОЛЬ, я, ч„ фіз., хім. Скорочена назва грам-молекули. Азот і водень для синтезу аміаку змішують так, щоб на один моль азоту припадало три молі водню (Хімія, 9, 1956, 65).  Словник української мови в 11 томах