моляри

моля́ри

-ів, мн. (одн. моляр, -а, ч.), анат.

Корінні зуби, якими подрібнюють їжу.

Значення в інших словниках

1. моляри — МОЛЯ́РИ, ів, мн. (одн. моля́р, а, ч.), анат. Корінні зуби, якими подрібнюють їжу. Складна антропологічна ситуація засвідчена також окремими знахідками кісток людини з Приазов'я та Подніпров'я. На .. стоянці, що в Приазов'ї, знайдено верхній моляр людини з сапієнтними ознаками (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. моляри — моля́ри (від лат. molaris – жорновий) корінні задні зуби у людини і хребетних тварин, які подрібнюють їжу.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. моляри — МОЛЯ́РИ, ів, мн. (одн. моля́р, а, ч.), анат. Корінні зуби, якими подрібнюють їжу.  Словник української мови в 11 томах