морф

-а, ч., лінгв.

Конкретний лінійний представник морфеми як узагальненої одиниці мови, один з формальних її різновидів, що встановлюється при поділі текстового слова.

Значення в інших словниках

1. морф — морф іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. морф — МОРФ, а, ч., лінгв. Найменша значуща частина словоформи, конкретний текстовий представник морфеми. Морфи, з яких складаються словоформи в українській мові, поділяються на кореневі й афіксальні (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. морф — Мінімальний значущий елемент слова; м. поділяють на кореневі та афіксальні.  Універсальний словник-енциклопедія