моріон

моріо́н

-а, ч.

Мінерал класу оксидів, відміна кварцу; використовується у радіо- та електротехніці.

Значення в інших словниках

1. моріон — моріо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. моріон — МОРІО́Н, у, ч. Мінерал класу силікатів, малопрозорий чорний різновид кварцу, який використовують у радіо- та електротехніці.  Словник української мови у 20 томах
3. моріон — моріо́н [лат. (mor) morion] мінерал класу силікатів, малопрозора чорна відміна кварцу. Використовують у радіо- та електротехніці.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. моріон — Мінерал, відміна кварцу чорного кольору; напівблагородний камінь; в Україні — у межах Укр. щита.  Універсальний словник-енциклопедія