мостик

мо́стик

-а, ч.

Зменш. до міст 1).

Значення в інших словниках

1. мостик — мо́стик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мостик — МО́СТИК, а, ч., розм. Зменш. до міст 1. Ген-ген видніється мостик у балці (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
3. мостик — МО́СТИК, а, ч. Зменш, до міст 1. Ген-ген видніється мостик у балці (Вас., II, 1959, 523).  Словник української мови в 11 томах
4. мостик — Мо́стик, -ка м. ум. отъ міст.  Словник української мови Грінченка