Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
музикальний —
музика́льний прикметник який тонко розуміє музику; мелодійний
Орфографічний словник української мови
музикальний —
МУЗИКАЛЬНИЙ – МУЗИЧНИЙ Музикальний. 1. Здібний до музики, який тонко сприймає, відчуває й виконує музичні твори: музикальна людина, музикальні пальці, музикальний слух. 2. Приємний звучанням; мелодійний: музикальний голос, музикальна мова. Музичний.
Літературне слововживання
музикальний —
[музиекал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
музикальний —
МУЗИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що музи́чний 2, 3. Була [Оксана] вражлива [вразлива], честолюбива і дуже музикальна (О. Кобилянська); Можна багато писати про художню принадність першої великої удачі Гончара [“Прапороносців”] – ..
Словник української мови у 20 томах
музикальний —
МУЗИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що музи́чний 2, 3. Була [Оксана] вражлива [вразлива], честолюбива і дуже музикальна (Коб., І, 1956, 249); Можна багато писати про художню принадність першої великої удачі Гончара ["Прапороносців"] — ..
Словник української мови в 11 томах