мукор

му́кор

-а, ч.

Рід нижчих грибів родини мукорових; бувають у грунті, харчових продуктах, рослинних і тваринних рештках, на фруктах, насінні тощо.

Значення в інших словниках

1. мукор — му́кор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мукор — МУ́КОР, а, ч., біол. Рід нижчих грибів родини мукорових, що поширені в ґрунті, харчових продуктах, рослинних і тваринних рештках.  Словник української мови у 20 томах
3. мукор — му́кор (від лат. mucor – пліснява, цвіль) рід нижчих грибів родини мукорових. Бувають у грунті, харчових продуктах, рослинних і тваринних рештках. Деякі М. паразитують на фруктах, насінні тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука