Великий тлумачний словник сучасної мови

мюон

мюо́н

-а, ч.

Елементарна частинка з позитивним або негативним зарядом, рівним заряду електрона, і з масою, рівною 207 електронним масам; мю-мезон.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мюон — мюо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. мюон — МЮО́Н.  Словник української мови у 20 томах
  3. мюон — мюо́н [від грец. μϋ – назва літери μ і (мез)он] нестабільна, позитивно (μ+) або негативно (μ–) заряджена частинка, маса якої більша за масу електрона приблизно в 207 раз. Інша назва – мю-частинка.  Словник іншомовних слів Мельничука