мідійці

міді́йці

-ів, мн. (одн. мідієць, -ійця, ч.; мідійка, -и, ж.).

Найдавніші жителі Мідії – предки курдів.

Значення в інших словниках

1. мідійці — МІДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. міді́єць, і́йця, ч.; міді́йка, и, ж.). Найдавніші жителі рабовласницької держави – Мідії. Особливо сильно непокоїли кіммерійці Ассирію з району озера Урмії, з країни Мана. Разом з мідійцями .. вони відіграли важливу роль у руйнуванні Ассирійського царства (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. мідійці — У стародавні часи народ, який населяв Пн.-Зх. Іран; утворилися внаслідок змішування тубільного аз. населення з прийшлими індоєвроп. іранцями; на поч. VII ст. до н.е. створили могутню державу (Мідія) зі столицею в Екбатані; 550 до н.е. підкорені Персією.  Універсальний словник-енциклопедія
3. мідійці — МІДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. міді́єць, і́йця, ч.; міді́йка, и, ж.). Найдавніші жителі рабовласницької держави — Мідії. Особливо сильно непокоїли кіммерійці Ассірію з району озера Урмії, з країни Мана. Разом з мідійцями..  Словник української мови в 11 томах